![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
npubopО, эти имбецилы снова пытаются пересчитать кто их больше нахуесосил за год, гггг
Блин, все-таки какая эта вата убогая.
Они реально мне напоминают Степана Сраку и Гаврюшу Обізянова з п'єси "Митці":
"З вагону знов чути як хтось сито ригнув, і голос Омеляна Косопизда – “Макарони блядь!”
Степан Срака (пошепки). От дє кайф ловлять!
Гаврюша Обізянов (до Люди). Хто там у тебе ?
Люда. Митці.
Гаврюша Обізянов. Які митці?
Люда. Разні. Один з бородою, один бритий, ще два з вусами, а один очкарик – пацан єщьо.
Степан Срака. І шо вони роблять?
Люда. А макарони їдять! У суботу і неділю замість компота – кохве, горілку по святах.
Гаврюша Обізянов. А бацила?
Люда. Бацилу раньше давали, щас ні.
Степан Срака (рішуче). От все одно – заєбісь жизнь! (До Люди). Відкривай, блядь!
Люда. А може не треба – вони битись будуть!
Степан Срака. Та одін хуй – раз живьом! Эх жизнь хуйовая!
Степан Срака і Гаврюша Обізянов штурмом беруть вагон, але негайно отримують пизди і відкочуються назад. [Гаврюша щупає бланжа на морді: “Террористи хуєві!”]
Степан Срака. Пустіть друзі! Ми більше не будемо!
Голос Магарича. Тобі, я бачу, мало пизди получить, – ти ще хочеш шоб тебе в сраку виєбли! Закрий двері – бздить!
Степан Срака. Хлопці, єбіть куди хочете, тіки пустіть – парашу буду виносить, бля буду!
Голос Харитона Уйобищенки. А шо, можна пустить, хлопці – воно, інженер, як цуценята – скавучить, то так весело робиться, а набридне – придушим та й викинем к хуям!
Альфред Залупенко. Правильно, хлопці – нехай лізе.
Омелян Косопизд. Чєловєк чєловєку – друг, товарищ і брат."
Притопите за меня, а то я ж об их психическом здоровье же стараюсь, а они ни хуя не ценят, дибилы, ггггг
Блин, все-таки какая эта вата убогая.
Они реально мне напоминают Степана Сраку и Гаврюшу Обізянова з п'єси "Митці":
"З вагону знов чути як хтось сито ригнув, і голос Омеляна Косопизда – “Макарони блядь!”
Степан Срака (пошепки). От дє кайф ловлять!
Гаврюша Обізянов (до Люди). Хто там у тебе ?
Люда. Митці.
Гаврюша Обізянов. Які митці?
Люда. Разні. Один з бородою, один бритий, ще два з вусами, а один очкарик – пацан єщьо.
Степан Срака. І шо вони роблять?
Люда. А макарони їдять! У суботу і неділю замість компота – кохве, горілку по святах.
Гаврюша Обізянов. А бацила?
Люда. Бацилу раньше давали, щас ні.
Степан Срака (рішуче). От все одно – заєбісь жизнь! (До Люди). Відкривай, блядь!
Люда. А може не треба – вони битись будуть!
Степан Срака. Та одін хуй – раз живьом! Эх жизнь хуйовая!
Степан Срака і Гаврюша Обізянов штурмом беруть вагон, але негайно отримують пизди і відкочуються назад. [Гаврюша щупає бланжа на морді: “Террористи хуєві!”]
Степан Срака. Пустіть друзі! Ми більше не будемо!
Голос Магарича. Тобі, я бачу, мало пизди получить, – ти ще хочеш шоб тебе в сраку виєбли! Закрий двері – бздить!
Степан Срака. Хлопці, єбіть куди хочете, тіки пустіть – парашу буду виносить, бля буду!
Голос Харитона Уйобищенки. А шо, можна пустить, хлопці – воно, інженер, як цуценята – скавучить, то так весело робиться, а набридне – придушим та й викинем к хуям!
Альфред Залупенко. Правильно, хлопці – нехай лізе.
Омелян Косопизд. Чєловєк чєловєку – друг, товарищ і брат."
Притопите за меня, а то я ж об их психическом здоровье же стараюсь, а они ни хуя не ценят, дибилы, ггггг
