а я про этого гандона и забыл уже

[npubop]

Вот тут подробный разбор творчества.

Майдан кохання

Вони зустрілись на Майдані,
І проковтнули ніч, як день,
Країна вся у євростані,
А в почуттів своя мігрень.

Дві правди не дають свободи,
Весь гнів, як в море, на екран,
В нас зупиняються заводи…
А світ виходить на Майдан…

Де в революції початок,
І як знайти її кінець?
Щоб наступив наш спільний ранок,
Благословив нас всіх Отець,

Щоб українцями ми стали,
Щоб був один на всіх Майдан.
Свої водити карнавали
Без ляльководів і оман…

Вони обидва з України,
В очах кохання і без слів,
Він Миколай, вона Марина
Над ними «Беркут» пролетів…

Вони були його сильніше,
І ще сильніше буде син,
Ми, як ота в городі вишня,
Що ве́сни дочекалась змін…

Вона прийде, і все в нас буде,
Хоч і не рік чекать, не два…
Та пам'ять серця не забуде
Одвічні і прості слова…

І глузд здоровий переможе,
Бо як дивитись в очі тим,
Хто народитися не зможе,
Хто нас залишив молодим…

Своя історія у міста,
І у колишнього села,
Для багатьох Майдан – намисто,
Що його доля принесла.

Для багатьох – ковток свободи,
Для когось – жага поколінь,
Він від політики, від моди,
А ще він – новорічний кінь,

Нехай несе нас в ту країну,
Яка здивує білий світ,
Де скажуть люди: «Україно!
Благословенних тобі літ!»

От этих его стихов, признаюсь, мой заскорузлый цинизм отваливается, опадает с меня пластами, обнажая чуткую ранимую душу. Ведь оторопь берет блядь когда читаешь такую хуйню, вышедшую из-под бывшего министра кабинета министров. Все же, важные должности занимал. Отвечал за ряд вопросов. Зависело от него многое.

Как они пробираются туда, наверх? Зачем?! Ебаные в голову, ебаные на голову и ебаные по голове...

АПД Толики, блядь, толики!!!

Всьо, поехал к Раде нашей, Верховной